піп

попа́, ч., розм.

Духовне звання у православній церкві, середнє між єпископом і дияконом. || Служитель релігійного культу, який має це звання й здійснює богослужіння.

••

На попа́ — у вертикальне положення, сторч (поставити, стати і т. ін.).